Ткач Дмитро Васильович [р. 29.8(11.9) .1912, с. Орлик, нині Кобелякського району Полтавської області], український радянський письменник. Член КПРС з 1943. Закінчив Криворізький вчительський інститут (1940). Учасник Великої Вітчизняної війни 1941—45. Друкується з 1932. Автор романів «Крута хвиля» (1954), трилогії «Плем'я сильних» (1957; русявий.(російський) пер.(переведення) 1958), присвяченою гірникам Кріворожья, романів «Арена» (1960; русявий.(російський) пер.(переведення) 1963), «У нас в гуртожитку» (1966), «Шторм і штиль» (1971), повістей «Комендант морить» (1960), «Суду не буде» (1971), «Спокійне море» (1974) і ін. Значне місце в творчості Т. займають твори для дітей і про дітей. Нагороджений 2 орденами, а також медалями.
Соч.: Вібранi твори. [Вступ. ст. Л. Серпiлiна], Киïв, 1962; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Небезпечна зона, М.. 1967; Є стояти на смерть!, М., 1967; Генуезька башта, М., 1974.
Літ.: Якубенко М., Завжді в роботi, «Днiпро», 1972 №9; Стогнут А., Про молодого сучасника, «Веселка», 1973 №8; Пісьменникі Радянськоï Украïни, До., 1970.
