Тиск, фізична величина, що характеризує інтенсивність нормальних (перпендикулярних до поверхні) сил, з якими одне тіло діє на поверхню іншого (наприклад, фундамент будівлі на грунт, рідину на стінки судини, газ в циліндрі двигуна на поршень і т. п.). Якщо сили розподілені уздовж поверхні рівномірно, то Д. р на будь-яку частину поверхні рівне р = f/s, де S — площа цієї частини, F — сума прикладених перпендикулярно до неї сил. При нерівномірному розподілі сил ця рівність визначає середнє Д. на даний майданчик, а в межі, при прагненні велічини S до нуля, — Д. у даній крапці. В разі рівномірного розподілу сил Д. в усіх точках поверхні однаково, а в разі нерівномірного — змінюється від крапки до крапки.
Для безперервного середовища аналогічно вводиться поняття Д. у кожній точці середовища, що грає важливу роль у механіці рідин і газів. Д. у будь-якій точці рідини, що покоїться, по всіх напрямах однаково; це справедливо і для рухомої рідини або газу, якщо їх можна вважати ідеальними (позбавленими тертя). У в'язкій рідині під Д. у даній крапці розуміють середнє значення Д. по трьох взаємно перпендикулярним напрямам.
Д. грає важливу роль у фізичних, хімічних, механічних, біологічних і ін. явищах.
С. М. Тарг.
Д. у газовому середовищі пов'язано з передачею імпульсу при зіткненнях молекул газу, що знаходяться в тепловому русі, один з одним або з поверхнею тіл, що граничать з газом. Д. у газах (його можна назвати тепловим) пропорційно температурі (кінетичній енергії часток, див.(дивися) Гази ). На відміну від газів, де середні відстані між хаотично рухомими частками багато більше самих часток, в середовищах (рідинах і твердих тілах) відстані, що конденсують, між атомами порівнянні з їх розмірами і визначаються рівновагою міжатомних (міжмолекулярних) сил відштовхування і тяжіння. При зближенні атомів сили відштовхування зростають і обумовлюють т.з. холодне Д. У середовищах Д, що конденсують. має також і «теплову» складову, пов'язану з тепловими коливаннями атомів (ядер). При фіксованому або об'ємі середовища, що конденсує, що зменшується, «теплове» Д. збільшується із зростанням температури. При температурах ~ 10 4 До і вище помітний вклад в «теплове» Д. вносить теплове збудження електронів.
Одиниці Д. мають розмірність сили, що ділиться на площу; у Міжнародній системі одиниць одиниця Д. — н/м, в МКГСС системі одиниць — кгс/см 2 . Існують позасистемні одиниці Д.: атмосфера фізична ( атм ) , атмосфера технічна ( am ) , бар, а також мм вод. ст. і мм рт. ст. (тор), за допомогою яких вимірюване Д. порівнюють з тиском стовпа рідини (води, ртуть); див.(дивися) таблиці.
В США і Великобританії Д. виражають в lbf/in 2 (фунт-сила на квадратний дюйм), у pdl/ft 2 (паундаль на квадратний фут), в inh 2 O (дюймах вод. ст. ) , в ft H 2 O (футах вод. ст. ) , в in Hg (дюймах рт. ст. ) і ін. 1lbf/ in 2 =6894,76 н/м 2 , 1рdl/ft 2 = 1,48816 н/м 2 , 1inh 2 O = 249,089 н/м 2 ; 1fth 2 O = 2989,07 н/м 2 1in Hg = 3386,39 н/м 2 .
