Тирасполь
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Тирасполь

Тирасполь, місто республіканського підпорядкування Молдавській РСР. Розташований на лівому березі Дністра. Ж.-д. станція на лінії Одеса — Унгени. Пристань. 132,2 тис. жителів в 1975 (38 тисяч в 1939; 63 тисяч в 1959; 105 тисяч в 1970).

  Заснований в 1792 А. В. Суворовим як фортеця на місці древнього молдавського поселення Стара Суклея, спаленого турками в 1787. У 1795 селище при фортеці було названо Т. (від греч.(грецький) Týras — Тірас, тобто Дністер і pólis — місто) і оголошено містом. З 1806 Т. — центр повіту Херсонської губернії. У 1873 сполучений залізницею з Кишиневом. У роки Громадянської війни 1918—20 захоплювався білогвардійцями. Звільнений 12 лютого 1920 бригадою Р. І. Котовського . В 1929—1940 столиця Молдавської АССР. З липня 1941 по 12 квітня 1944 був окупований німецько-фашистськими військами. Після закінчення Великої Вітчизняної війни 1941—45 народне господарство Т. було відновлене. Розвинена харчова промисловість (аграрно-промислові об'єднання «Молдплодоовощпром», м'ясокомбінат, винно-коньячний завод і ін.); заводи: стеклотарний, «Електромаш», електроапаратний, ливарних машин, металлолітографії, «Молдавізоліт», металовиробів, автопричіпів і ін. Бавовняні, деревообробні комбінати; фабрики: швацька, прядильна, меблева. Педагогічний інститут; технікум харчової промисловості, плодоовочевий радгосп-технікум, медичне і музичне училища. Драматичний театр.(театральний) Краєзнавчий музей.

  В 1924—40 забудована головна вулиця 25 Жовтня; збудовані ті, що замикають її перспективу будівля театру (архітектор Р. М. Готгельф, реконструйовано в 1963, архітектор І. Л. Шмурун), 2 будівлі педінституту (архітектор М. Е. Петров і Д. П. Коваленко). Після руйнувань в 1941—44 Т. відбудований заново. У 1954 затверджений генеральний план (архітектор В. П. Александров і І. Л. Шмурун). Побудовані Будинок Рад (1953, архітектор С. Ст Васильев), будівля Молдавського науково-дослідного інституту зрошуваного землеробства (1959, архітектор Ст Л. Дементьев).

  Літ.: Марецкий С. До., Тирасполь, Киш., 1958; Нариси історії Тирасполя, Киш., 1967.