Тиранення (греч. tyrannís), 1) у Древній Греції форма державної влади, встановлена насильницьким дорогою і заснована на одноосібному правлінні. Відомо декілька історичних типів Т.: раннегречеськая (або старша) Т.; проперсидська Т. в завойованих персами грецьких містах Малої Азії і на островах моря Егейського; позднегречеськая (або молодша) Т.
Раннегречеськая Т. виникла в період становлення полісів (7—6 вв.(століття) до н.е.(наша ера)) в процесі запеклої боротьби між родовою знаттю і демосом, що очолювався торгівельно-ремісничою верхівкою міста; набула поширення в економічно розвинених районах Греції. Прийшовши до влади за допомогою озброєної сили і спираючись на підтримку демоса, тирани проводили важливі перетворення по поліпшенню положення ремісників, селян, бідних міських і сільських шарів, сприяли розвитку ремесла, торгівлі і процесу колонізації (наприклад, Кипсел і Періандр в Корінфі; Феаген в Мегаре; Фрасибул в Мілете; Пісистрат в Афінах; Гелон, Гиерон I, Фрасибул в Сиракузах). Зазвичай реформи були направлені проти родової аристократії і сприяли закріпленню елементів класового суспільства і держави. Породжена особливостями переходу від родових буд до класових, така, що спиралася головним чином на військову силу, Т. не була міцним режимом і до середини 5 ст до н.е.(наша ера) історично зжила себе, поступившись місцем полісній республіці.
Проперсидська Т. існувала в період завоювання персами грецьких міст Малої Азії і островів (кінець 6 ст до н.е.(наша ера)); тиранами греки називали поставлених над ними персами намісників з представників олігархічних кругів (наприклад, Силосонт на Самосе, Який в Мітілене і ін.).
Позднегречеськая Т. виникла в кінці 5 ст до н.е.(наша ера) в умовах гострої соціальної боротьби спроможної і знатної верхівки поліса з шарами демоса, що розорялися, і існувала до 2 ст до н.е.(наша ера) Здійснювалася предводителями найманих загонів і привела до ліквідації полісних республік (наприклад, Діонісій I Старший, Агафокл і ін. в Сиракузах; Лікофрон і Ясон у Фессалії; Маханід і Набіс в Спарті і ін.).
2) Форма політичного устрою ряду середньовічних міст-держав Північної і Середньої Італії. Див. Синьорія .
В прозивному значенні Т. — синонім правління, заснованого на деспотизмі.
Літ.: Фролов Е. Д., Грецькі тирани (IV ст до н.е.(наша ера)), [Л.], 1972; Соловьева С. С., Раннегречеськая тиранення. (До проблеми виникнення держави в Греції), М., 1964; Никольськая Р. А., Раннегречеськая тиранення, «Уч. зап.(західний) Білоруського гос.(державний) університету. Сірок. іст.(історичний)», 1953, ст 16; Ure P. N., The origin, of tyranny, Camb., 1922; Oiiva P., Raná řécká tyrannys, Praha, 1954; Berve H., Die Tyrannis bei den Griechen, Bd 1—2, Münch., 1967; Mosse C., La tyrannic dans la Grece antiague, P., 1969.
