Тинянов Юрій Миколайович [6(18) .10.1894, р. Режіца, нині р. Резекне Латвійської РСР, — 20.12.1943, Москва], російський радянський письменник, літературознавець. Закінчив історико-філологічний факультет університету Петрограду (1918). У 1921—30 професор інституту історії мистецтв. Друкувався з 1921: книга «Достоєвський і Гоголь. (До теорії пародії)». Для Т. характерна рівна увага до історії і теорії літератури, глибина і тонкість аналізу літературного тексту: книга «Проблема віршованої мови» (1924), статті «Архаїстики і Пушкін», «Пушкін і Тютчев», «Словник Леніна-полеміста» і ін., що увійшли потім до збірки «Архаїстики і новатори» (1929). Був членом ОПОЯЗа . Наука і література органічно злилися в художніх творах Т. — романах «Кюхля» (1925) про декабриста Ст До. Кюхельбекере, «Смерть Вазір-Мухтара» (1927—28, окреме видання 1929), присвячення А. С. Грібоєдову, і «Пушкін» (частини 1—3, 1935—43, не закінчив), повістях «Підпоручик Киже» (1928, однойменний фільм, 1934), «Воскова персона» (1931), «Малольотний Вітушишников» (1933) і ін., що стали класикою радянської історичної прози. Твори Т. відрізняють концептуальність і проблемна в підході до історичного матеріалу, живе відчуття описуваної епохи, її побутової і етичної атмосфери, тонкий психологізм, сміливість творчої уяви, виразність мови. Автор сценаріїв фільмів «Шинель» (1926) і «СВД» («Союз великої справи», 1927; спільно з Ю. Р. Оксманом) і статей по теорії кіно. Виступав як перекладач Г. Гейне і ін. Один з творців серії «Бібліотека поета». Твори Т. переведені на багато іноземних мов. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
Соч.: Вигадування, т. 1—3, М. — Л., 1959; Пушкін і його сучасники, М., 1969; Пушкін, Л., 1974; Із спадщини Юрія Тинянова «Літературний огляд», 1974 № 10; Кюхля, М., 1975.
Літ.: Цирлін Л., Тинянов-белетріст, Л., 1935: Хмельницька Т., Дослідницький роман. Історична проза Тинянова, в її сб.(збірка): Голоси часу, М. — Л., 1963; Юрій Тинянов. Письменник і учений. Спогади. Роздуми. Зустрічі, М., 1966; Ейхенбаум Би., Творчість Ю. Тинянова, в його кн.: Про прозу, Л., 1969; Російські радянські письменники-прозаїки. Біобібліографічний покажчик т. 5, М., 1968.
