Тик (від франц.(французький) tic — судорожне сіпання) в медицині, швидкі мимовільні скорочення м'язів; вигляд гіперкінезу . Виникають у зв'язку з поразкою певних відділів мозку в результаті перенесеного енцефаліту ; природженою патологією, що незрідка виявляється невропатичним розвитком особи; нападами невралгії трійчастого нерва (больовий Т.) або перенесеним невритом лицьового нерва. Розрізняють ту, що генералізує (за участю всієї мускулатури) і місцеві форми Т.; останні зустрічаються частіше. Зазвичай приголомшуються м'язи особи, шиї; сіпання нагадують довільні рухи — підморгування, нахмурення брів, цмокання, облизування і т. д.; як правило, вони зникають уві сні, посилюються при емоційній напрузі. Лікування: седатівниє засоби, транквілізатори протисудомні препарати.
