Термостійке скло, стекло, здатне витримувати різкі перепади температур (теплові удари), не руйнуючись. До Т. с. відносяться всі стекла, що мають низький температурний коефіцієнт розширення а. Найбільш термостійке — кварцеве скло, що не руйнується при зміні температур до 1000° З (a=5,67×10 –7 1/°С при температурі 500 °С). До Т. с. відносяться також боросилікатниє і деякі ін. види стекол. Стійкість звичайних промислових стекол (віконних, тарних) до 80—100 °С. Термостійкість скла залежить не лише від його хімічного складу, але і від інтенсивності тепловіддачі на поверхні виробу, якості цієї поверхні і розмірів виробу. Підвищують термостійкість гартом, а також вогневою поліровкою і хімічною обробкою, що усувають дефекти поверхні скла. З Т. с. виготовляють химіко-лабораторній посуд, колби для радіоламп, водомірні покажчики для парових казанів і т. д.
