Термоанемометр
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Термоанемометр

Термоанемометр, прилад для виміру швидкості потоку рідини або газу від 0,1 м/сек і вище, принцип дії якого заснований на залежності між швидкістю потоку v і тепловіддачею зволікання, поміщеного в потік і нагрітого електричним струмом. Основна частина Т. — міст вимірник ( мал. ), в одне плече якого включений чутливий елемент у вигляді нитки з нікелю, вольфраму або з платини довжиною 3—12 мм і діаметром 0,005—0,15 мм, укріпленою на тонких електропровідних стрижнях. Кількість тепла, передавана нагрітим зволіканням потоку рідини (газу), залежить від фізичних характеристик рухомого середовища, геометрії і орієнтації зволікання. Із збільшенням температури зволікання чутливість Т. збільшується. Завдяки малій інерційності, високій чутливості, точність і компактності Т. широко застосовується при вивченні несталих рухів і течій в пограничному шарі поблизу стінки, для визначення напряму швидкості потоку (двух- і трьохниткові Т.) і головним чином турбулентності повітряних потоків. Т. користуються для зондування потоків як при звичайному тиску, так і при великих розрідженнях.

  Літ.: Горлін С. М., Слезінгер І. І., Аеромеханічні виміри, М., 1964; Понов С. Р., Вимір повітряних потоків, М.— Л., 1947.

Принципова схема термоанемометра.