Термобур, пристрій для направленого руйнування твердих мінеральних середовищ за рахунок теплової і механічної дій надзвукового, високотемпературного газового струменя (одній або декілька). Сконструйований і працює за принципом реактивного двигуна. У камеру згорання подається зазвичай в розпорошеному вигляді пальне (дизельне паливо, гас, бензин, метан, природний газ і ін.), де змішується з окислювачем (як правило, кисень і стислий повітря) і згорає. Продукти згорання викидаються назовні через сопло Лаваля, що збільшує швидкість їх виділення до 1500—2000 м/сек. Термодинамічні параметри газових струменів зменшуються у міру видалення від зрізу сопла Т. На відстані порядка 100—200 мм Т. з повітряним окислювачем мають по осі струменя температуру гальмування 1700—2000 До і коефіцієнтом тепловіддачі від газу до породи 3500— 4500 Вт/м-код 2 ×град, з кисневим окислювачем відповідно 2400— 2700 До і 4000—5000 Вт/м-код 2 ×град. Застосовують водяне, повітряне і комбіноване (водяне для повітря) охолоджування Т. Прі водяному і комбінованому охолоджуванні використана вода зазвичай служить для придушення і уловлювання пилу. Т. підрозділяються на одно- і багатосоплових; по розмірах — на ручних і станкових. Ручні Т. використовуються при бурінні шпурів, вторинному дробленні негабаритів, різанню і обробці штучного каменя. Їх діаметр 20—50 мм, довжина 150— 350 мм, витрата пального 10—15 кг/ч. Станкові Т. застосовуються для буріння і розширення свердловин на спеціальних верстатах. Їх діаметр 100— 160 мм, довжина 400— 800 мм, витрата пального 100—120 кг/ч. Підвищення ефективності роботи Т. ведеться у напрямі підвищення термодинамічних параметрів газових струменів, спрощення конструкції, підвищення зносостійкості робітників частин, створення конструкцій для комбінованої дії на руйноване середовище: «нагріваючи + охолоджування», «нагріваючи + механічна дія» і ін.
Літ.: Ягупов А. Ст, Теплове руйнування гірських порід і вогневе буріння, М., 1972; Дмітрієв А. П., Гончарів С. А., Я нченко Р. А., Термоелектрофізічеськоє руйнування гірських порід, ч. 2, М., 1975.
