Територіально-виробничі комплекси, виробничо-територіальні комплекси, форма просторової організації продуктивних сил соціалістичного суспільства, що якнайповніше відповідає завданням їх розвитку в умовах науково-технічної революції. Т.-п. до., будучи частиною господарства економічного району (підрайону), є сукупністю взаємозв'язаних промислових і з.-х.(сільськогосподарський) підприємств, формуються на певній території (не завжди у межах існуючих адміністративно-територіальних одиниць), активно беруть участь в загальній системі територіального розподілу праці. Економічна єдність Т.-п. до. створюється виробничими зв'язками підприємств, використанням загальнорайонних природних і економічних ресурсів і умов, а також загальною системою розселення. В порівнянні з ізольованим (штучним) розміщенням підприємств планомірне формування Т.-п. до. дає можливість отримувати значний економічний ефект за рахунок комбінування і кооперації підприємств, раціонального використання природних і трудових ресурсів, вторинної сировини, транспортних мереж, зниження вартості будівництва допоміжних і обслуговуючих підприємств, інженерних комунікацій і соціально-культурних об'єктів.
Конкретні Т.-п. до. є в більшості випадків результатом складної взаємодії як внутрішніх (по відношенню до кордонам даного виробництв комплексу) джерел розвитку — місцевих природних і трудових ресурсів, накопичених фондів промисловості, сільського господарства і транспорту, так і зовнішніх територіальних стосунків (міжрайонні зв'язки) по мобільних елементах виробництва.
Т.-п. до. не тотожні економічним районам, але служать матеріально-технічною основою їх формування. Кожен з таксономічних рівнів Т.-п. до. характеризується своєю системою організації виробничо-територіальних зв'язків, мірою їх замкнутості.
Важливий параметр Т.-п. до. — характер територіальної організації основних елементів його структури, перш за все промислових вузлів і компактних груп з.-х.(сільськогосподарський) підприємств, а також об'єднуючих їх споруджень виробничої інфраструктури. Різного роду промислові і агропромислові комбінати, що утворюються підприємствами, що взаємодіють за проїзводственно-технологичеському принципом, кущі переробних і оброблювальних підприємств, що використовують або загальну сировинну базу, або єдине джерело робочої сили, або що працюють на одного споживача, слід розглядати як локальні функціональні елементи Т.-п. до. Територіальне зосередження їх може мати концентрований або розосереджений (дисперсний) характер.
У вирішеннях 24-го і 25-го з'їздів КПРС обернена увага на прогресивність процесу територіально-виробничого комплексированія в країні, його тісний зв'язок з передплановими роботами по комплексному розвитку і розміщенню продуктивних сил і їх планеруванню, 25-й з'їзд партії гостро поставив питання про резерви, увязнених у формуванні раціональної структури Т.-п. до. різних рангів.
В районах з високою концентрацією коштовних природних ресурсів активно формуються Т.-п. до. союзного значення. Так, наприклад, на півночі Західно-сибірської рівнини шляхом прискореної розробки нафтових, газових і лісових ресурсів створюється Т.-п. до. півночі Західного Сибіру, у складі якої нафтові і газові промисли, ліспромгоспи, газопереробні заводи, нафтохімічні комбінати (у Томську і Тобольську), лісопромислові комплекси, Сургутськая ГРЕС(державна районна електростанція), бази будівельної індустрії, система внутрішньопромислових і магістральних нафтопроводів і газопроводів. У Східному Сибіру продовжується розвиток Братсько-усть-ілімського Т.-п. до., що спирається на крупні і дешеві гідроенергетичні ресурси р. Ангари; комплекс утворюють Братська і Усть-Ілімськая ГЕС(гідроелектростанція), алюмінієвий завод, лісозаготівельні підприємства, лісопромислові комплекси в Братське і Усть-Ілімське, підприємства будує. індустрії.
На базі використання гідроенергії Єнісею і ін. природних ресурсів формується Саянськ і і Т.-п. до., до складу якого увійдуть Саяно-Шушенськая ГЕС(гідроелектростанція), алюмінієвий і вагонобудівний заводи, крупний завод сталевого литва, підприємства по переробці кольорових металів, електротехнічній, легкій і харчовій промисловості.
В зоні впливу БАМ буде сформоване декілька Т.-п. до. (Верхнеленський, Південно-якутський, Ніжнеамурський і ін.).
Т.-п. до. району Курської магнітної аномалії створюється на унікальному по запасах багатому залізняку, сприятливих грунтово-кліматичних ресурсах і інфраструктурі центрально-чорноземного району, що склалася, Оренбурзький Т.-п. до. — на ресурсах крупного газоконденсатного родовища в Оренбурзької області. Формування Південно-таджицького Т.-п. до. проводиться на базі каскаду великих ГЕС(гідроелектростанція) (Нурекськая, Рогунськая і ін.) на р. Вахш; створюються енергоємні виробництва (алюмінієвий завод, електрохімічний комбінат, азотнотуковий завод), в широких масштабах здійснюється іригація і розвиток аграрно-промислових комплексів.
Літ.: Колосовський Н. Н., Теорія економічного районування, М., 1969; Територіальні системи продуктивних сил, М., 1971; Державний п'ятирічний план розвитку народного господарства СРСР на 1971—1975 роки, М., 1972; Некрасов Н. Н., Проблеми регіональної економіки, М., 1974.
