Ташкентський антирадянський заколот 1919, контрреволюційний озброєний виступ 19—21 січня в Ташкенті. 27 грудня 1918 підпільна білогвардійська військова «організація Туркестану», об'єднавши довкола себе ін. антирадянські сили, створила «Тимчасовий комітет» на чолі з колишнім прапорщиком До. П. Осиповим, що проник в ряди більшовицької партії і займав пост військового комісара Туркестаном АССР. «Тимчасовий комітет», що знаходився в тісній зв'язки з правими есерами, меншовиками, дашнаками і ватажками басмачів, намічав підняти антирадянські заколоти одночасно в Ташкенті, Ськобельове (Фергані) і Семіреченськой області, приурочивши їх на початок загального наступу англійських інтервентів з Ю. і колчаківських військ з С., а також басмацьких банд зсередини, з метою захвату Туркестану; підготовка заколоту йшла при активній участі англійських шпигунів Ф. Бейлі і Едварса, американського консула Р. К. Тредуеллаї французьких агентів Капдевіля і Ж. Кастанье. У ніч на 19 січня по заздалегідь розробленому плану бунтівники (у тому числі обдурена Осиповим частина ташкентського гарнізону) почали повстання раніше наміченого терміну, бо над ватажками заколоту нависнула загроза викриття. За наказом Осипова були розстріляні члени уряду республіки Туркестану — комісари Туркестану і ін. радянські і партійні працівники. До ранку 19 січня бунтівники захопили майже все місто (за винятком Будинку Свободи, фортеці і Головних же.-д.(железнодорожний) майстерень). Проте членам тимчасового ревкома (комуністам А. А. Казакову, Д. І. Манжаре і ін.) і комендантові фортеці І. П. Белову удалося зібрати сили (робочі загони, частини гарнізону і червоних курсантів, загін комуністів-узбеків із старого міста і ін.) і після запеклих вуличних боїв до 2 годин дня 21 січня очистити місто від бунтівників, що біг до ферганських басмачів.
Літ.: Історія громадянської війни в узбекистані, т. 1, Таш., 1964: Історія Узбецької РСР, т. 3, Таш., 1967.
