Татарінов Павло Михайлович [25.10(6.11) .1895, Трубчевськ, нині Брянської області, — 15.8.1976, Ленінград], радянський геолог, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1953). Закінчив Ленінградський гірський інститут (1925). У 1926—38 працював в Геологічному комітеті (нині Всесоюзний науково-дослідний геологічний інститут). З 1930 викладає в Ленінградському гірському інституті (з 1938 завідувач кафедрою геології родовищ корисних копалин). У 1942—46 голова Комісії із запасів корисних копалини. Президент Всесоюзного мінералогічного суспільства (з 1962). Основні праці присвячені вивченню родовищ рудних (головним чином хромітових) і нерудних корисних копалини СРСР; розробив теорію утворення родовищ хризотилу-азбесту. Нагороджений 2 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, 2 ін. орденами, а також медалями.
Соч.: Умови освіти родовищ рудних і нерудних корисних копалини, 2 видавництва, М., 1963; Курс родовищ неметалічних корисних копалини, М., 1969 (совм. з ін.).
