Тарногродський Микола Павлович [16(28) .8.1894 — 31.1.1938], учасник боротьби за Радянську владу на Україні. Член Комуністичної партії з 1915. Народився в с. Залесцах, нині Дунаєвецкого району Хмельницької області, в селянській сім'ї. З 1914 вчився на медичному факультеті Київського університету, брав участь в роботі міської соціал-демократичної організації. У 1916 арештований, поміщений у в'язницю. Після Лютневої революції 1917 голова Вінницького комітету РСДРП (б), з липня член обласного комітету партії Південно-західного краю. У жовтневі дні 1917 голова Вінницького ревкома. У 1918 член Київського підпільного обкому КП (б) В. У 1919 голова Подільського губісполкома і член бюро губкома партії, потім працював в Зафронтовом бюро ЦК КП (б) В, завідувач відділом ЦК КП (б) В. У 1920—22 голова Подільського губревкома; секретар Полтавського губревкома і губкома КП (б) В. З 1922 на відповідальній партійній роботі на Уралі, Північному Кавказі, Далекому Сході, у Виконкомі Комінтерну. Делегат 12, 13, 16-го з'їздів ВКП (б). Був членом ВЦИК і ВУЦИК.
