Тарновський Микола Миколайович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Тарновський Микола Миколайович

Тарновський Микола Миколайович [р. 20.12.1894 (1.1.1895), с. Коцюбінци, нині Тернопільської області], український радянський поет. У 15 років відправився до Америки у пошуках заробітку; працював на заводах і фабриках. Писати почав в 1914. У 1919—58 член Комуністичної партії США. Брав участь в роботі прогресивної української преси. Перша збірка віршів «Патріоти» (1918) — памфлет проти українських націоналістів. Потім з'являються збірки віршів, що викривають лицемірство буржуазної демократії, присвячені важкому життю трудящих в США, зокрема українській трудовій еміграції, — «Дорогому життю» (1921), «В коридорах вічності» (1926), «Поема про Гарі Симса» (1932) і ін. Т. піддавався переслідуванням, тюремному висновку. Повернувся в 1959 на батьківщину. Видав віршований роман «Емігранти» (1958) і декілька збірок віршів. Нагороджений 2 орденами, а також медалями.

  Соч.: Вібранi поєзii. До., 1953; Братам на Украiну, Львiв, 1957; 3 далекоi дороги, До., 1961; Мости над океанами, До., 1967; Бурхлівій плін. До., 1973; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Я повернувся. Вірші різних років, М., 1961.

  Літ.: Буркатов Би., Ветеран революцiйного слова, До., 1964.

  Би. Л. Корсунськая.