Тарковський Арсеній Олександрович [р. 12(25) .6.1907, Елізаветград, нині Кіровоград], російський радянський поет, перекладач. Вчився на Вищих літературних курсах (1925—29). В період Великої Вітчизняної війни 1941—45 працював в армійській газеті. Друкується з 1926. У ліричних книгах «Перед снігом» (1962), «Землі — земне» (1966), «Вісник» (1969) Т. затверджує цілісність духовного життя людини, пов'язаного з історією і сучасністю. Відомі переклади Т. з туркменського, каракалпацького, грузинського, арабського, єврейського мов. Автор ряду статей про поезію і проблеми художнього переведення. Державна премія Туркменської РСР ним. Махтумкули (1971). Нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями.
Соч.: Вірші. [Предісл. М. Алігер], М., 1974.
Літ.: Степанов Н., Поезія неспокійної думки, «Москва», 1967 № 4; Урбан А., Конфлікти в поезії Арсенія Тарковського, «Зірка», 1966.№ 11; Рунін Би., Влада слова, «Питання літератури», 1967 № 5; Філіппов Р., Перекличка пам'яті з долею, «Зірка», 1970 № 7.
