Тапа (полінезійський), матерія з лубу (внутрішній частині деревної кори). Була поширена у минулому у народів, що не знали ткацтва; зберігається у деяких народів Індонезії, Океанії, Африки, індійців центральної і Південної Америки. Для виготовлення Т. кора очищається, вимочується у воді і вибивається дерев'яними калаталами. В Полінезії, індонезійців і деяких народів Африки вироблення Т. досягло значної досконалості; Т. забарвлювали, розписували фарбами або наносили на неї узор спеціальними штампами. Вона служила матеріалом для одягу, підстилок і пр.