Тамм Ігор Євгенійович [26.6(8.7) .1895, Владивосток, — 12.4.1971, Москва], радянський фізик, академік АН(Академія наук) СРСР (1953; член-кореспондент 1933), Герою Социалістічеського праці (1953). Після закінчення (1918) Московського університету викладав у ряді вузів. У 1924—1941 і з 1954 викладав в МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова). З 1934 працював у Фізичному інституті АН(Академія наук) СРСР. Основні і праці по квантовій механіці і її вживанням, теорії випромінювання, теорії космічних променів і взаємодії ядерних часток. Побудував квантову теорію розсіяння світла в твердих тілах (1930) і теорію розсіяння світла електронами (1930). В області квантової теорії металів спільно з С. П. Шубіним створив теорію фотоефекту в металах (1931). Теоретично показав можливість існування особливих станів електронів на поверхні Кристалів («рівні Тамма», 1932), що згодом лягло в основу пояснення різних поверхневих ефектів в кристалах. У 1934 запропонував і математично розвинув кількісну теорію ядерних сил за схемою, на якій була створена сучасна мезонна теорія ядерних сил. У 1937 спільно с І. М. Франком створив теорію випромінювання швидко рухомого в середовищі електрона (див. Черенкова — Вавілова випромінювання ) . В 1945 розробив наближений метод трактування взаємодії і ядерних елементарних часток (метод Т) В 1950 спільно з академіком А. Д. Сахаровим запропонував застосувати нагріту плазму поміщену в магнітне поле для здобуття керованої термоядерної реакції. Автор курсу «Основи теорії електрики» (1929, 8 видавництво 1966) Створив школу фізиків-теоретиків до якій належать багато відомих радянських учених. Нагороджений орденом Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями. Державна премія СРСР (1946, 1953). Нобелівська премія (1958).
Соч.: Собр. науч.(науковий) праць, т. 1-2, М. 1975. Літ.: Ігор Євгенійович Тамм, 2 видавництва, М., 1975.
Літ.: Ігор Євгенійович Тамм, 2 видавництва, М., 1974 (Матеріали до біобібліографії учених СРСР, сірок.(середина) Фізики, ст 16).
