Тамара (біля середини 60-х рр. 12 ст — 1207, за уточненими даними), цариця Грузії в 1184—1207. У царювання Т. Грузія добилася великих військово-політичних успіхів. Грузинські війська взяли перемоги при Шамхоре над азербайджанським атабеком Абубекром і його союзниками (1194), при Басиані — над румським султаном Рукнаддіном (1202), узяли Каре (1204) і підпорядкували власті Т. майже вся Закавказзя. На землях, відторгнутих у Візантії, виникла Імперія Трапезунда, яка довгий час знаходилася під політичним впливом Грузії. Васалами і данниками Грузії стали ерзінкський султан, арзрумський емір, хлатський султан, а також північно-кавказькі гористі володарі. У перші роки царювання Т. крупні феодали виступили за передачу законодавчої влади зборам представників вищих шарів суспільства і залишення за царицею лише виконавчій владі. Після переговорів за Т. збереглося право управління і законодавства, але вона втратила прерогативу одноосібного вирішення державних справ, які вирішувалися спільно Т. і учасниками вищої державної ради («Дарбазі»). Панування феодальної знаті викликала незадоволеність пригноблюваного населення. У роки свого правління Т. жорстоко пригнічувала повстання грузинських горців, що виступали проти встановлення у них феодальних порядків. У її царювання будувалися дороги мости, караван-сараї, зводилися фортеці, церкви, монастирі. Т. протегувала наукам і мистецтву. Їй присвячені оди Чахрухадзе, Шавтелі, «Витязь в барсовій шкірі» Ш. Руставелі .
В 1185 Т. вийшла заміж за сина князя Андрія Боголюбського — Юрія, з яким розійшлася через два роки. Повторно Т. вийшла заміж в 1189 за Давида Сослані, представника осетинської гілки грузин. Багратіоні.
Літ.: Історія Грузії, Тб., 1975. Див. також літ.(літературний) при ст. Грузинська РСР .
