Тактакишвілі Отар Васильович (р. 27.7.1924, Тбілісі), радянський композитор, громадський діяч, народний артист СРСР (1974). Член КПРС з 1951. Член ЦК КП Грузії (1963). Міністр культури Грузинської РСР (з 1965). Закінчив в 1947 Тбіліську консерваторію по класу композиції у С. Ст Бархударяна. З 1947 викладач там же, з 1966 професор (у 1962—65 ректор). У 1947—52 концертмейстера і диригент, в 1952—56 художній керівник Державної хорової капели Грузинської РСР. Секретар Союзу композиторів СРСР (з 1957).
Т. — автор крупних музично-сценічних, вокально-симфонічних і симфонічних творів. Він створив опери «Міндія» (по мотивах поезії Важа Пшавела, постановка 1961), триптих одноактних опер «Три новели» («Два вироки», «Солдат» по розповідях М. Джавахишвілі, «Прапори вище» на вірші Р. Табідзе, постановка 1967; 2-я редакція 1972, під назвою «Три життя», 3-я новела «Чикорі» написана заново), «Викрадання місяця» (1974), телеоперу «Винагорода» (пост. 1963), 2 симфонії (1949, 1953), симфонічна поема «Мцирі» (1956), концерти для інструментів з оркестром (у тому числі для фортепіано., 1951, 1974) і ін. твору для симфонічного оркестру. Значительни його ораторії «Живе вогнище» (1964, 2-я редакція 1970), «Слідами Руставелі» (велічальниє співи, 1964), «Николоз Бараташвілі» (1970), кантати — «Гурійські пісні» (1971), «Мегрельські пісні» (1972), «Любовні пісні» (1974). Автор хорів, романсів, музики до драматичних спектаклів і фільмів. Виступає як диригент власних вигадувань. Державна премія СРСР (1951, 1952, 1967). Депутат Верховної Ради СРСР 4—5-го скликань. Член Комітету з Ленінських премій (з 1963). Нагороджений орденом Леніна, орденами Жовтневої Революції і Трудового Червоного Прапора, а також медалями.
