Сідничий нерв (nervus ischiadicus), найкрупніший нервовий ствол у хребетних тварин і людини. Формується з відростків мотонейронів спинного мозку і чутливих кліток спинномозкових вузлів; у людини — з 4 і 5 пар поперекових і 1—3 пар крижових нервів. Виходить у вигляді довгої гілки крижового сплетення через підгрушовидний отвір. Складається з 2 нервів — большеберцового (прексиальний компонент) і загального малогомілкового (постаксіальний компонент), увязнених в загальну соєдінітельнотканную оболонку. На протязі від великого сідничного м'яза до підколінної ямки від С. н. на стегні відходять гілки до м'язів задньої групи, до колінного суглоба, відособляються большеберцовий і загальний малогомілковий нерви. Перший з них іннервує задню групу м'язів гомілки і м'яза підошви, віддає медіальний шкірний нерв на гомілці і іннервує шкіру підошви. Другою ділиться на глибокий і поверхневий малогомілкові нерви, що закінчуються в передніх і латеральних м'язах гомілки і м'язах тилу стопи, а також в шкірі латеральної поверхні гомілки і тилу стопи. Про захворювання С. н. див.(дивися) Ішіас .
