Сянбі, Сяньбі, кочові племена, що виділилися з союзу дун-ху після його розгрому в 3 ст до н.е.(наша ера) хунну . До цього часу С. кочували переважно на території сучасного автономного району КНР(Китайська Народна Республіка) — Внутрішній Монголії.
Питання про етнічне походження С. наукою ще не вирішений: їх відносять і до монгольської групи, і до маньчжуро-тунгуською. Займалися скотарством і полюванням. Найбільшої могутності досягли при правителеві Таньшихайе (137—181), при якому їх володіння тягнулися с В. на З. від сучасного Ляодуна до Дуньхуана (сучасна провінція Ганьсу). У 2-ій половині 3 ст племінний союз С. фактично розпався, і надалі політичну роль грали самостійні племена муюн, що виділилися з нього, дуань юйвень і тоба.
