Ськоріна Франциск (до 1490, Полоцк, — до 1541, Прага), білоруський першодрукар і просвітитель. У 1504 вчився в Краківському університеті, де отримав ступінь бакалавра філософії. У 1512 С. в Падуанськом університеті склав іспит на міру доктора медицини. Видавнича діяльність С. почалася в Празі. У 1517 він випустив «Псалтир» на слов'янській мові (відомо 2 екз.(екземпляр); зберігаються в Історичному музеї в Москві і Публічній бібліотеці ним. Салтыкова-Щедрина у Ленінграді). За 1517—19 С. видав в Празі 19 окремих книг Біблії; у одній з них поміщений титульний аркуш до всіх книг — перший титульний аркуш слов'янської книги кирілловського шрифту. Празькі видання С. відрізняються високими художніми достоїнствами (багато ілюстрацій, заставок, ініціалів, виконаних в техніці гравюри на дереві); у 2 виданнях С. помістив свій портрет (див. мал. ). На початку 20-х рр. С., переїхав до Вільнюса де заснував першу на території СРСР друкарню. У 1522 С. випустив «Малу подорожную книжечку», а в 1525 — «Апостол» на слов'янській мові. У своїх виданнях С. поміщав написані ним передмови, післямови, примітки, глоси . Гуманістичні ідеї С. зробили вплив на суспільно-політичне життя східно-слов'янських народів. Він виступав прибічником широкої освіти народу, віротерпимості, соціального рівність. З ім'ям С. зв'язано становлення білорус.(білоруський) літературної мови і розвиток білоруської писемності. Останні роки життя провів в Празі на посаді особистої лікарки і садівника короля Фердинанда.
Соч.: Ськарина Ф., Прадмова i пасляслоуi, Miнськ, 1969.
Літ.: Володимирів П. Ст, Доктор Франциск Ськоріна, його переведення, друкарські видання і мова, СП(Збори постанов) Би, 1888; Чатирохсотлецьце беларуськага друку, Менськ, 1926; 450 рік беларуськага кшгадрукавання, Мiнськ, 1968; Неміровський Е. Л., Білоруський першодрукар Франциск Ськоріна, «Поліграфія», 1967 № 8; Гравюри Франциська Ськарини, [сост. Л. Баразна], Miнськ, 1972; Каталог білоруських видань кирілловського шрифту XVI—XVII вв.(століття), [сост. Ст І. Лукьяненко], Л., 1973.
