Ськороходова Ольга Іванівна [р. 11(24) .7.1914, с. Белозерка, нині Херсонської області], радянський учений в області дефектології, педагог, літератор, кандидат педагогічних наук (по психології, 1961). Унаслідок перенесеного в 5-річному віці менінгіту втратила зір, потім слух. У 1925—41 прошла курс загальноосвітньої середньої школи в Харківській школі-клініці для сліпоглухонімих дітей, в С. була відновлена звукова мова. Подальше освіту продовжувала в Москві в 1944—48 під керівництвом професора І. А. Соколянського. З 1948 науковий співробітник Науково-дослідного інституту дефектології АПН(Агентство друку Новини) СРСР(Академія педагогічних наук СРСР) (до 1965 — АПН(Агентство друку Новини) РРФСР). Автор монографій: «Як я сприймаю навколишній світ» (1947, удостоєна 1-ої премії До. Д. Ушинського), «Як я сприймаю і представляю навколишній світ» (1954, 2-я премія До. Д. Ушинського, книга переведена на багато іноземних мов), «Як я сприймаю, представляю і розумію навколишній світ» (1972, 1-я премія АПН(Агентство друку Новини) СРСР(Академія педагогічних наук СРСР)). Роботи С. по проблемах розвитку, виховання і вчення сліпоглухонімих дітей мають важливе значення для розуміння розвитку психіки людини, страждаючої слепоглухонемотой . С. веде суспільно-педагогічну роботу як лектор і автор статей в журналах для сліпих і глухих. Нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора,
