Ськазкин Сергій Данилович [7(19) .10.1890, Новочеркасськ, — 14.4.1973, Москва], радянський історик, академік АН(Академія наук) СРСР (1958), дійсний член АПН(Агентство друку Новини) СРСР(Академія педагогічних наук СРСР) (1947), Герою Соціалістичного Труда (1970). У 1915 закінчив Московський університет. З 1920 викладав в МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова), з 1949 очолював кафедру історії середніх століть МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова) і з 1962 — сектор історії середніх століть інституту історії АН(Академія наук) СРСР (з 1968 — інституту загальної історії АН(Академія наук) СРСР). Основні праці головним чином по проблемах середньовічної історії (аграрні стосунки, історія селянства в Західній Європі, особливо у Франції 16—18 вв.(століття); єретичні рухи; абсолютизм; Відродження і ін.), є роботи і по новій історії західно-європейських країн і історії міжнародних відносин. Автор і редактор підручників для вузів по історії середніх століть, автор глав в колективних працях «Історія дипломатії» (т. 1, 1941; 2 видавництва, т. 1, 1959), «Усесвітня історія» (т. 3, 1957; т. 4, 1958), «Історія Франції» (т. 1, 1972). Державна премія СРСР (1942). Нагороджений 2 орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Соч.: Нариси по історії західно-європейського селянства в середні віки, М., 1968; Ізбр. праці по історії, М., 1973 (список праць С.): Кінець австро-російсько-німецького союзу 1879—1885, М., 1974.
Літ.: Гутнова Е. Ст, С. Д. Ськазкин, М., 1967; Гутнова Е. Ст, Чистозвонов А. Н., Академік С. Д. Ськазкин..., у кн.: Європа в середні віки..., М., 1972.
