Східно-сахалінські гори, Східний хребет, гори в східній частині о. Сахалін. Довжина 280 км. , ширина до 85 км. . Ст р. складаються з декількох кулісообразно розташованих гірських хребтів. Уздовж осі протягуються крутоськлонниє брилові для складки хребти на З.-З.(північний захід) — Набільський (Затимовський) з найбільшою висотою до 1609 м-код (гора Лопатіна), на Ю.-В.(південний схід) — Центральний хребет з висотою до 1125 м-код (гора Соколова). Гори сильно розчленовані подовжніми і поперечними долинами; на висоті 400, 800 і 1100—1250 м-коди збереглися древні вирівняні поверхні, в східних Передгір'ях — морські тераси. Ст р. — антиклинорій, складений метаморфічними породами, інтрузіями і еффузівамі палеозою і мезозою. На Ст і Ю. розвинені морські відкладення (альовроліти і ін.) верхньокрейдяного і неогенового віку. Сейсмічність 6, на Ст до 7 балів. Клімат морський мусонний. Зима сувора. Унаслідок впливу моря Охотського, що охолоджує, літо прохолодне. Середня температура січня —14°С, серпня 14—16°С. Опадів випадає від 600 до 1000 мм , найбільша кількість — влітку і у вересні. Панує гірська ялиново-ялицева тайга на буротаєжних неоподзоленних грунтах. На східних схилах — ялинова і модринова тайга на гірничо-підзолистих грунтах. У верхніх поясах — каменноберезовоє кріволесье, заросли кедрових стланика, на гребенях хребтів — гірська тундра. На берегових терасах тайга часто змінялася стлаником і океанічними лугами.
