Східно-померанська операція 1945, наступальна операція військ 2-го (Маршал Радянського Союзу До. До. Рокоссовський) і 1-го (Маршал Радянського Союзу Р. До. Жуків) Білоруських фронтів 10 лютого —4 квітня під час Великої Вітчизняної війни. В результаті успішного завершення Операції Звислого Одеру 1945 радянські війська в кінці січня вийшли на р. Одер. Війська 1-го Білоруського фронту, форсувавши річку в районі Кюстріна, знаходилися в 60 км. від Берліна. Німецько-фашистське командування почало розгортати в Східній Померанії частину сил групи армій «Вісла» (3 армії — близько 26 дивізій, у тому числі 4 танкові; командуючий Р. Гиммлер) із завданням завдати удару по правому крилу 1-го Білоруського фронту, вийти на його тили, розгромити його війська, що вийшли в район Кюстріна, і тим самим зірвати підготовку настання на Берлін. Радянське Верховне Головнокомандування, встановивши зосередження крупних сил противника в Східній Померанії, 8 лютого наказало 2-у Білоруському фронту (4 общевойськових і 1 повітря армії, 2 танкові, 1 механізований і 1 кавалерійський корпус) розгромити східно-померанське угрупування ворога, опанувати район Данциг (Гданьськ), Гдиня і очистити від противника побережжя Балтійського моря від Вісли ка Одеру. 10 лютого війська 2-го Білоруського фронту без паузи після 1-го етапу Східно-прусській операції 1945 перейшли в настання. Прорив ворожої оборони прийняв затяжний характер. В ході 10-денних важких і наполегливих боїв війська фронту змогли просунутися лише на 40—60 км. і були вимушені припинити настання. Тим часом противник до середини лютого зосередив в Східній Померанії близько 40 дивізій, а 17 лютого завдав сильного удару по військах правого крила 1-го Білоруського фронту і потіснив їх в районі Штаргарда на 8—12 км. . Радянському командуванню стало ясно, що сил 2-го Білоруського фронту недостатньо для розгрому східно-померанського угрупування і перш ніж завдавати удару на Берлін, необхідно ліквідовувати загрозу з Східної Померанії. Тому Ставка залучила к В. о. війська правого крила 1-го Білоруського фронту, відклавши початок його настання на Берлін. 24 лютого війська 2-го Білоруського фронту, посилені 19-ою армією і танковим корпусом з резерву Ставки, завдали удару на Кеслін, а 1 березня перейшов в настання 1-й Білоруський фронт (6 армій, у тому числі 2 танкові), що завдавав удару на Кольберг (Колобжег). До 5 березня радянські війська розітнули східно-померанське угрупування і вийшли на побережжі Балтійського моря. Після цього війська 1-го Білоруського фронту розвернули настання у бік нижньої течії р. Одер, куди вийшли до 20 березня. Одночасно війська 2-го Білоруського фронту обернули на З.-В.(північний схід), 28 березня опанували Гдиню, а 30 березня Данцигом. Було захоплено близько 100 тис. пленних, понад 850 танків, 430 літаків, понад 5500 знарядь і мінометів. Розгром східно-померанського угрупування забезпечив надалі успішне проведення Берлінській операції 1945 і ліквідацію оточених в Прибалтиці і Східній Пруссії ворожих військ.
Літ.: Завьялов А. С., Калядін Т. Е., Східно-померанська наступальна операція радянських військ, М., 1960.
