Сфігмоманометр (від греч.(грецький) sphygmós — пульсація крові, пульс і манометр ) , прилад для непрямого виміру артеріального тиску. За типом манометра С. ділять на ртутних, або апарати Ріва-Роччи (по імені італійського педіатра S. Riva-rocci, що створив С. в 1896), і мембранні С., частіше звані тонометрами . Окрім манометра, С. забезпечений гумовою манжетою з чохлом з щільної тканини, нагнітальною грушею з повітряними клапанами, трійником і підбурюючим гвинтовим вентилем. З методів непрямого визначення артеріального тиску зазвичай застосовується аускультативний, тобто звуковий метод (по Н. С. Короткову). Манжету С. частіше обгорнули довкола плеча і накачують в неї повітря, щоб стискувати плечову артерію і зупинити в ній потік крові. Встановивши в області ліктьового згину капсулу фонендоскопа, поступово випускають повітря з манжети і визначають, при якому свідченні манометра у фонендоскопі чутний перший звуковий тон Короткова. У цей момент тиск в манжеті відповідає тиску систоли (максимальному) крові в плечовій артерії. У міру подальшого випуску повітря з манжети звукові тони зникають. У момент припинення тонів тиск дорівнює діастолі (мінімальному). На основі схеми С. і визначення звукових тонів мікрофоном створені автомати для регулярного спостереження за кров'яним тиском в тяжкохворих.
