Сухово-Кобилін Олександр Васильович [17(29) .9.1817, Москва, — 11(24). 3.1903, Болье, Франція], російський драматург, академік Петербурзької АН(Академія наук) (з 1902). Народився в старовинній дворянській сім'ї. Закінчив фізико-математичне відділення філософського факультету Московського університету (1838), вивчав філософію в Гейдельберге і Берліні. У 1850 був запідозрений у вбивстві своєї коханки, француженки Луїзи Симон-Деманш, 7 років знаходився під слідством і судом, двічі заарештовувався, справа була припинена через відсутність яких-небудь доказів його провини. Проте З.-К. під час слідства повинен був відкуповуватися від вимагачів-чиновників, і до кінця життя світська чутка приписувала йому злочин. Непричетність З.-К. до вбивства була доведена радянськими дослідниками, що вивчили судові архіви.
В 1852—54 написана перша комедія З.-К. «Весілля Кречинського» (постановко Малого театру, 1855, опублікована 1856), присвячена моральній деградації російського дворянства. Образи Кречинського і Расплюєва — чудові створення комедіографа. Кречинський — типова фігура марнотратника життя, цинічного і зухвалого гравця, Расплюєв — його неодмінний супутник, дармоїд, уособлення безсоромності пороку, «добросердя зла». Сатирична драма «Справа» (опублікована 1869, поставлена 1882), що довгий час знаходилася під цензурною забороною, викривала бюрократичну систему самодержавства, від міністра до писаря. У цій п'єсі було відтворено багато подробиць судового процесу самого З.-К. Центральні фігури «Справи»: чиновник Варравін — дослідний, жорстокий і нещадний, упевнений в собі вимагач; Тарелкин — менш майстерний, але агресивніший, жадібніший і безсоромніший в своєму хижацтві хабарник. Позитивний герой драми, «приватна особа», чесний дворянин Муромський гине під натиском цілої «армії чиновників» змальованою в драмі. У 1869 З.-К. завершив комедію «Смерть Тарелкина» і опублікував 3 своїх п'єси у вигляді драматичної трилогії під назвою «Картини прошедшего». Після завершення трилогії З.-К. віддався заняттям філософією.
Кожна з п'єс З.-К. являє собою нову жанрову систему: «Весілля Кречинського» — сатирична комедія; «Справа» — сатирична драма; «Смерть Тарелкина» — сатиричний фарс, гротесковий і фантасмагоричний. Це — перша в російській драматургії п'єса, де об'єктом сатиричного викриття стала головна опора держави — поліція, де змальовані картини поліцейського свавілля і повного безправ'я перед ним осіб всіх станів і звань. «Справа» і «Смерть Тарелкина» довго не допускалися на сцену, і повний текст цих п'єс прозвучав з підмостків театру лише після 1917. Драматичні твори З.-К. ставилися видними радянськими режисерами за участю найбільших радянських акторів; постановки «Весілля Кречинського» і «Дела» були екранізовані.
Соч.: Трилогія. [Вступ. ст. Л. Гроссмана, послесл. Ст Сахновського], М-код, - Л., 1927; Трилогія. [Предісл. і коммент. До. Рудніцкого], М., 1966.
Літ.: Гроссман Л., Театр Сухово-Кобиліна, М.— Л., 1940; Рудніцкий До., А. Ст Сухово-Кобилін. Нарис життя і творчості, М., 1957.
