Сухий Павло Осиповіч [10(22) .7.1895, с. Глибоке, нині Вітебської області, — 15.9.1975, Москва], радянський авіаконструктор, двічі Герою Соціалістичного Труда (1957, 1965), доктор технічних наук (1940), генеральний конструктор (1956). Після закінчення Московського вищого технічного училища (1925) працював інженером-конструктором в Центральному аерогідродинамічному інституті ім. Н. Е. Жуковського. С., під загальним керівництвом А, Н. Тупольова розроблені винищувачі Н-4 (1926—27) і І-14 (1932—34). Конструктор літаків РД (АНТ-25) і «Батьківщина» (АНТ-37). С. — учасник конкурсної розробки проекту «Іванов» (1937—39), що закінчилася створенням бойового багатоцільового літака Су-2. З 1939 С. — головний конструктор дослідного КБ(конструкторське бюро). У 1942—43 створив броньований штурмовик Су-6. С. — один з творців реактивної і надзвукової авіації. Їм розроблені реактивні літаки Су-9, Су-15 та інші з турбореактивними двигунами, надзвукові винищувачі із стріловидним і трикутним крилом. На літаках Т-431 і Т-405 конструкції С. встановлені 2 світових рекорду висоти (1959, 1962) і 2 світових рекорду швидкості польоту по замкнутому маршруту (1960, 1962). Депутат Верховної Ради СРСР 5—8-го скликань. Дві Державні премії СРСР, Ленінська премія. Нагороджений 3 орденами Леніна, 4 ін. орденами, а також медалями.
