Сухомлінов Володимир Олександрович [4(16) .8.1848 — 2.2.1926, Берлін], російський військовий діяч, генерал від кавалерії (1906). Закінчив Миколаївське кавалерійське училище (1867) і Академію Генштабу (1874). Брав участь в російсько-турецькій війні 1877—78, командував кавалерійським полком і дивізією, був начальником Офіцерської кавалерійської школи (1886—97). З 1899 начальник штабу, з 1902 помічник командувача і з 1904 командувач військами Київського військового округа і одночасно з 1905 київський, волинський і подільський генерал-губернатор. З грудня 1908 начальник Генштабу, а з березня 1909 військовий міністр. С. був спритним царедворцем і реакціонером, що сприяло його кар'єрі. При нім проводилися військові реформи 1905—12, але армія виявилася непідготовленою до тривалої війни. У червні 1915 після поразок російських військ на фронті 1-ої світової війни 1914—18 С. був знятий з посади, а в березні 1916 арештований по звинуваченню в зловживаннях і зраді у зв'язку із засудженням за шпигунство деяких близьких до нього осіб (С. Мясоєдова, А. Альтшуллера і ін.). Після 6-місячного висновку переведений під домашній арешт, після Лютневої революції 1917 знову арештований. У вересні 1917 за непідготовленість армії був засуджений судом до безстрокової каторги, заміненої висновком у фортецю. 1 травня 1918 як що досяг 70-річного віку звільнений; емігрував до Фінляндії, а потім до Німеччини. Автор «Спогадів» (1924).
