Суфікс (від латів.(латинський) suffixus — прикріплений), афіксація морфема, що займає в слові позицію після кореня. Залежно від виконуваної функції розрізняються С. деривати (словотворчі) і реляційні (формообразовательниє); у мовах флективних реляційний С., займаючий кінцеве положення в словоформі, називається флексією (закінченням). Слово може містити декілька С. обох типів, наприклад: чита-тель-ськ-ій, де два дериватах С. (-тель-, -ськ-) і один реляційний (-ій). Деривати С. класифікуються по виразимому ними загальному лексичному значенню, а реляційні — по виразимому ними граматичному значенню.
