Сусайков Іван Захаровіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Сусайков Іван Захаровіч

Сусайков Іван Захаровіч [30.8 (12.9). 1903, село Давидково, нині Гагарінського   району Смоленської області, — 12.7.1962, Москва], радянський воєначальник, генерал-полковник танкових військ (1944). Член КПРС з 1925. Народився в селянській сім'ї. У Радянській Армії з 1924. Закінчив військову школу і курси політруків (1929), Військову академію механізації і моторизації Червоної Армії (1937). У 1938—40 член Військової ради ряду військових округів, воєнком особливого стрілецького корпусу, учасник радянсько-фінляндської війни 1939—40. У Великій Вітчизняній війні 1941—45 брав участь з 24 червня в боях в районі Борисов — Орша на посаді начальника автотракторного училища Борисова і командира оперативної групи, з квітня 1942 член Військової ради Брянського, потім Воронежського і Степового фронтів, а з жовтня 1943 по березень 1945 — 2-го Українського фронту. Після війни член Військової ради Південної групи військ. З січня 1946 заступник по політчастині головкому Південної групи військ і заступник голови Союзної Контрольної комісії в Румунії. У 1948—49 заступник начальника тилу Озброєних Сил, в 1949—51 начальник Головного автотракторного управління, в 1951—57 член Військової ради військового округу Туркестану. З 1958 військовий консультант Групи генеральних інспекторів. З жовтня 1960 у відставці. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го і 4-го скликань. Нагороджений 3 орденами Леніна, 3 орденами Червоного Прапору, орденами Суворова 1-ій і 2-ій мірі, 2 орденами Кутузова 1-ої міри і медалями.