Сундукян Габріел Мкртічевіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Сундукян Габріел Мкртічевіч

Сундукян Габріел Мкртічевіч [29.6(11.7.) .1825, Тбілісі, — 16(29) .3.1912, там же], вірменський письменник, драматург. Один з тих, що зачинають критичного реалізму у вірменській літературі. Закінчив в 1850 східне відділення історико-філологічного факультету Петербурзького університету. У 1850 повернувся до Тбілісі і працював перекладачем при канцелярії намісника Кавказу, потім начальником господарського відділу Кавказького управління доріг. Літературно-суспільну діяльність почав в 60-і рр. С. — один з організаторів вірменського театру, з яким тісно пов'язана вся його літературна діяльність. Перша п'єса «Нічне чхання — до добра» поставлена в 1863 (видавництво 1866). За нею слідували: «Переполох» («Хатабала», 1866, видавництво 1881), «Оськан Петрович на тому світі» (1866, видавництво 1899), «Інші, або Новий Діоген» (1869, видавництво 1907), «Ще одна жертва» (1870, видавництво 1894), «Пепо» (1871, видавництво 1876), «Розорене вогнище» (1873 видавництво 1883), «Подружжя» (1888, видавництво 1893) і ін. Останніми роками життя С. створив п'єси «Любов і свобода» (видавництво 1910) і «Заповіт» (1912), позбавлені, проте, реалістичної сили його кращих творів; у них письменник намагався вирішити соціальні і етичні конфлікти в руслі етичного примиренства. Його п'єси ознаменували цілий період в історії вірменської драматургії. С. відображував сучасне йому життя, затверджуючи перемогу реалізму. Він вивів жанр комедії з рамок побутового водевіля і підняв його до рівня соціальних узагальнень. С. показав процес обуржуазнювання вірменського суспільства, загострення соціальних протиріч. Реалізм і демократизм С. знайшли яскраве вираження в п'єсі «Пепо», де створений образ героя з народу. У прозі С. найбільш значительна повість «Варенькин вечір» (1877), де показана трагедія простої людини в умовах буржуазного побуту. «Бесіди Амала» і «Бесіди Адіда», написані в жанрі публіцистичного фейлетону, викривають несправедливість і експлуатацію. П'єси С. переведені на багато мов світу. Ім'я С. привласнено Вірменському драматичному театру (Єреван).

  Соч.: У русявий.(російський) пер.(переведення)— Вибране. [Вступ. ст. С. Арутюняна], М., 1953.

  Літ.: Абов Р., Габріел Сундукян, Ер., 1956.

  С. Сарінян.

Р. М. Сундукян.