Сунляо
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Сунляо

Сунляо (від назви рр. Сунгарі і Ляохе), Маньчжурська рівнина, плоска рівнина на З.-В.(північний схід) Китаю. Площа близько 300 тисяч км. 2 , переважаючі висоти 200—300 м-коду, на Ю.-З.(південний захід) — менше 100 м. Складена переважно алювіальними і озерними відкладеннями, поблизу побережжя Жовтого моря — морськими відкладеннями. Уздовж вододілу рр. Сунгарі і Ляохе — горби, складені гранітами гнейсамі, базальтамі, перекритими лесовим чохлом. На З. і Ю.-З.(південний захід) зустрічаються еолові форми рельєфу (дюни і т. п.). Клімат помірний, мусонний, з холодною зимою і дощовим літом. Середня температура січня на С. від -20 до -22 °С, на Ю. до -8 °С, липня 20—25 °С. Опадів 400—700 мм в рік. Степи на чорноземах і каштанових грунтах, на З. — місцями солончаки і піски, що розвіваються, на С. — ділянки багатолітньої мерзлоти. На північній і східній околиці С. — лісостеп з лісами з осики, в'яза, дуба, берези. На Ю. і Ст рівнина густо населена, розорана (гаолян, чумиза, кукурудза, на Ю. — рис); на З. переважають пасовища. Крупні міста — Харбін, Чанчунь, Цицикар, Шеньян, Фушунь, Гирін.

  Ю. До. Ефремов.