Сумгин Михайло Іванович [12(24) .2. 1873, село Кропива, нині Лукояновського району області Горького, —8.12.1942, Ташкент], радянський учений, один з основоположників мерзлотознавства. У 1895—1899 вчився в Петербурзькому університеті. З 1911 почав вивчення явищ вічної мерзлоти. С. — один з організаторів Комісії (Комітету) з вивчення вічної мерзлоти при АН(Академія наук) СРСР (1930); з 1939 заступник директора інституту мерзлотознавства АН(Академія наук) СРСР. Вперше в СРСР в роботі «Вічна мерзлота грунту в межах СРСР» (1927; 2 видавництва, 1937) підсумував відомості про поширення і причини виникнення вічної мерзлоти і визначив завдання мерзлотознавства як самостійній галузі знання.
Соч.: Підстави механіки мерзлих грунтів, М.— Л., 1937 (совм. з Н. А. Цитовнчем); Загальне мерзлотознавство, М-код.—Л., 1940 (совм. з ін.).
Літ.: Качурін С. П. Яневський Ст До., М. І. Сумгин, «Ізв. АН(Академія наук) СРСР. Серія географічна», 1952 № 6, с. 56—59.
