Сутінки, оптичне явище, спостережуване в атмосфері перед сходом і після заходу сонця; плавний перехід від денного світла до нічного мороку або назад. С. характеризуються зорею, яка в цей час спостерігається на небесному зведенні за відсутності хмар; при всякій погоді зоря створює на земній поверхні розсіяне (смеркове) освітлення. Тривалість С. визначається кутом між напрямом видимого добового руху сонця по небесному зведенню і горизонтом, унаслідок чого вона залежить від географічної широти місця: чим ближче до екватора, тим коротше С. Кроме того, тривалість С. залежить від відміни сонця. У зонах земної кулі, досить віддалених від екватора, влітку сонце занурюється під горизонт лише на невеликий кут, вечірні С. змикаються з уранішніми, і нічний морок зовсім не настає; це явище відоме під назвою білих ночей.
С. викликаються тим, що унаслідок кулястості Землі сонячні промені освітлюють високі шари земної атмосфери після того, як для земної поверхні сонце зайде, або перед його сходом.
Для практичних цілей прийняті наступні 3 періоди С. Гражданськие С., протягом яких занурення сонця під горизонт не перевищує 7° (незрідка цей кордон приймається рівною 6°); у цю найбільш світлу частину С. природне освітлення настільки інтенсивно, що на відкритому місці можна виконувати будь-які роботи, у тому числі читання і лист, без штучного освітлення. Навігаційні С., відповідні зануренню сонця до 12°; умови видимості місцевості сильно погіршені унаслідок недостатньої освітленості, але при плаванні корабля поблизу берега судноводій ще може орієнтуватися по берегових предметах. Астрономічні С. визначаються зануренням сонця до 18°; в земної поверхні вже зовсім темно, але на піднебінні ще зберігається ледве помітна зоря, що перешкоджає проте, астрономічним спостереженням слабких світил. Моменти почала і кінця вказаних періодів С. на кожен день року і для різних широт повідомляються в астрономічних календарях, навігаційних таблицях і інших довідкових виданнях. Проте ці моменти мають лише орієнтовне значення, оскільки освітленість, а також і видимість навколишньої місцевості залежать ще від погоди і від наявності або відсутності снігового покриву і ін. причин. У окремих випадках підвищення каламутності високих шарів атмосфери унаслідок метеорних і вулканічних явищ спричиняє за собою збільшення інтенсивності і тривалості С.
Літ.: Міннарт М., Світло і колір в природі, [пер. з англ.(англійський)], М., 1958: Розенберг Р. Ст, Сутінки, М., 1963.
