Суйтс Густав [18(30) .11.1883, волость Кастре-Винну, нині Тартуський район, — 23.5.1956, Стокгольм], естонський поет і літературознавець. Закінчив в 1910 університет в Хельсінкі. У 1917—19 активний політичний діяч, есер. У 1921—44 професор Тартуського університету. Виступав проти фашизму. У 1944 емігрував до Фінляндії, потім до Швеції. Друкувався з 1899. Ініціатор створення літературної групи «Ноор Еесті» («Молода Естонія»). Художнє новаторство вірша С. в збірках «Вогонь життя» (1905), «Країна вітрів» (1913), «Все це — сон» (1922) ознаменували новий етап в розвитку естонської поезії. У останній збірці «Вогонь і вітер» (1950), що вийшов в Стокгольмі, відчувається безперспективність життя на чужині, вплив емігрантського антісоветізма. Як літературознавець займався вивченням історії естонської літератури раннього періоду («Історія естонської літератури», 1953).
Літ.: Sõgel Е., Gustav Suitsu elu ja luuletajateest, в його кн.: Kirjandusloo lehekülgedelt, Tallinn, 1963; Thauvón-Suits A., Gustav Suitsu noorus [Lund, 1964].
