Судовий розгляд, основна стадія кримінального або цивільного судочинства . В СРСР здійснюється в порядку, встановленому Основами кримінального судочинства 1958, УПК(Карно-процесуальний кодекс) союзних республік, Основами цивільного судочинства 1961, ГПК(Цивільний процесуальний кодекс) союзних республік. Виробляється судом у складі судді і 2 народних засідателів. Обставини справи досліджуються безпосередньо судом за участю зацікавлених осіб і представників громадськості, а у ряді випадків і прокурора. У залі, де слухається справа, може бути присутнім будь-який громадянин не молодше 16 років (розгляд справи при закритих дверях допускається у виняткових випадках, вказаних в законодавстві, наприклад для охорони державної таємниці).
В процесі С. р. по кримінальних справах суд вирішує питання про винність (або невинності) підсудного і про вживання (або незастосуванні) покарання. С. р. по цих справах складається з декількох стадій: підготовки справи (суд з'ясовує, чи немає перешкод до розгляду справи в судовому засіданні: нез'явлення сторін, відсутність свідків і т. д.), судової следствія, дебатів судових, останнього слова підсудного, постанови і оголошення вироку .
С. р. по цивільних справах включає: підготовчу стадію, розгляд справи по суті (викладаються вимоги позивача, заперечення відповідача, заслуховують ін. особи, що беруть участь в справі, досліджуються докази, встановлюються фактичні обставини справи, з'ясовуються дійсні взаємини сторін), судові дебати, постанова і оголошення судового рішення.
