Студентські наукові суспільства
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Студентські наукові суспільства

Студентські наукові суспільства до СРСР, добровільних студентських об'єднань, організовуваних у вузах в цілях залучення студентів до науково-дослідної роботи, поширень і узагальнень досвіду цієї роботи, підвищень якості підготовки і виховання майбутніх фахівців.

  Одне з перших в Росії С. н. о. — науково-літературне суспільство — було створено в Петербурзькому університеті в 1882; у роботі суспільства брали участь згодом відомі вчені Ст І. Вернадський, До. Д. Глінка, М. А. Дияконів, Н. М. Кніповіч, А. С. Лаппо-Данільовський, Ф. Ю. Льовінсон-лессинг, А. М. Ляпунов, С. Ф. Ольденбург, письменники В. В. Вересаєв і А. С. Серафимович, революціонери А. І. Ульянов і М. Т. Елізаров. У 1909 в Московському вищому технічному училищі професор Н. Е. Жуковський організував студентський науковий повітроплавний кружок, в якому займалися А. Н. Тупольов, А. А. Архангельський, Би. С. Стечкин, Ст Я. Клімов, Б. Н. Юрьев і ін.

  В СРСР в 30-і рр. отримали розвиток госпрозрахункові студентські «бригади реального проектування», наукові кухлі при кафедрах. У 40-і рр. різні кухлі, бригади і т. п. були об'єднані в С. н. о. і конструкторські бюро, які стали брати широку участь в науково-дослідній роботі кафедр і проблемних лабораторій і у впровадженні результатів досліджень в народне господарство. У 1950 С. н. о. і конструкторські бюро працювали в 200 вузах, до кінця 60-х рр. — у всіх вузах СРСР. У 70-і рр. з'явилися нові форми науково-дослідної діяльності студентів — студентські науково-дослідні інститути, наукові центри, студентські конструкторські загони, наукові експедиції і др.; наукова робота студентів стала органічною частиною учбового процесу у вищій школі. В цілях координації і розвитку науково-конструкторської діяльності студентів створені всесоюзний республіканські, краєві, обласні і вузівські раді з наукової роботи студентів.

  В 1974 в різних формах науково-дослідної роботи брало участь близько 1,3 млн. студентів (керівництво здійснювало близько 185 тис. професорів і викладачів). У 1970—1972 студенти були співавторами 3,5 тис. винаходів, учасниками 49 тис. робіт, упроваджених у виробництво. З 1958 міністерство вищої і середньої спеціальної освіти СРСР і ЦК ВЛКСМ проводять всесоюзні конкурси на кращу наукову роботу студентів по природних, технічних і гуманітарних науках, з 1966 — по суспільних науках, історії ВЛКСМ і міжнародного молодіжного руху (переможці нагороджуються медалями АН(Академія наук) СРСР, галузевих академій, міністерства вищої і середньої спеціальної освіти СРСР, дипломами і грамотами ЦК ВЛКСМ). У 1973—74 відбулася всесоюзна олімпіада «Студент і науково-технічний прогрес» (брало участь біля 900 тис. студентів з 742 вузів). У 1974 на Центральній виставці науково-технічної творчості молоді СРСР (Москва) експонувалося 347 робіт студентів (понад 1 тис. авторів), з яких 128 відмічені медалями ВДНХ(Виставка досягнень народного господарства СРСР) СРСР. Премії Ленінського комсомолу удостоєні науково-технічне студентське суспільство МВТУ(Московське вище технічне училище імені Н. Е. Баумана) ним. Н. Е. Баумана (1971) і студентський науково-дослідний інститут при Уфімському нафтовому інституті (1974). Наукові роботи студентів СРСР експонувалися на виставках в НРБ(Народна Республіка Болгарія), ВНР(Угорська Народна Республіка), ГДР(Німецька Демократична Республіка), Індії, Канаді, США, ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка).

  Би. Д. Намісників, П. А. Нефедов.