Струмілін Станіслав Густавовіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Струмілін Станіслав Густавовіч

Струмілін, Струмілло Петрашкевіч Станіслав Густавовіч [17(29) .1.1877, с. Дашковци, нині Літінського району Вінницької обл., — 25.1.1974, Москва], радянський економіст і статистик, академік АН(Академія наук) СРСР (1931), Герою Соціалістичного Труда (1967). Член КПРС з 1923. З 1897 активно брав участь в революційному робочому русі, піддавався репресіям, двічі біг з царського заслання. Делегат 4-го (Стокгольмського) (1906) і 5-го (Лондонського) (1907) з'їздів РСДРП. Згодом примикав до меншовиків. Науково-публіцистичну діяльність С. почав в 1897. У 1921—37 і 1943—51 працював в Держплані СРСР (заступник голови, член Президії, заступник начальника ЦУНХУ, член Ради науково-технічної експертизи і т.д.). Одночасно вів наукову і педагогічну роботу в МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова) (1921—23), інституті народного господарства ним. Г. В. Плеханова (1929—30), Московському державному економічному інституті (1931—50). Заступник голови Ради філій і баз АН(Академія наук) СРСР (1942—46). У 1948—52 завідувач сектором історії народного господарства інституту економіки АН(Академія наук) СРСР. У 1948—74 на науково-педагогічній роботі в Академії суспільних наук при ЦК КПРС.

  Основні праці по економіці, статистиці, управлінню народним господарством, планеруванню, демографічному прогнозуванню, політекономії соціалізму, економічній історії, науковому комунізму, соціології, філософії. С. належить один з методів побудови індексу продуктивності праці — «Індекс Струміліна». Під керівництвом С. розроблена перша в світі система матеріальних балансів. С. написав понад 700 наукових праць. Найбільш великі з них: «Багатство і праця» (1905), «Проблеми економіки праці» (1925), «Нариси радянської економіки» (1928), «Промисловий переворот в Росії» (1944). Був членом Польською АН(Академія наук) і Румунською АН(Академія наук), почесним доктором Варшавського університету, почесним членом Демографічного суспільства при АН(Академія наук) ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка).

  Державна премія СРСР (1942), Ленінська премія (1958). Нагороджений 3 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.

  Соч.: Ізбр. проїзв.(твір), т. 1—5, М., 1963—65: Ізбр. проїзв.(твір), [т. 6]. Нариси економічної історії Росії і СРСР, М., 1966; Ізбр. проїзв.(твір), [т. 7]. Історія чорної металургії в СРСР, М., 1967; Ізбр. проїзв.(твір), [т. 8]. Спогади і публіцистика, М., 1968; Суспільний прогрес в СРСР за 50 років, «Питання економіки», 1969 № 11.

  Літ.: Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво (див. Довідковий том, ч. 2, с. 475); С. Р. Струмілін, М., 1968 (Матеріали до біобібліографії учених СРСР. Серія економіки, ст 4); Проблеми економічної науки і практики. Сб. ст., присвячений 95-літтю С. Р. Струміліна, М., 1972.

  Е. Е. Пісаренко.

С. Р. Струмілін.