Стронгілоїдоз
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Стронгілоїдоз

Стронгілоїдоз, захворювання людини з групи гельмінтозів, що викликається кишковою угріцей (Strongyloides stercoralis). З калом хворих виділяються личинки паразита, які дозрівають в грунті. Зараження відбувається, коли зрілі личинки проникають в організм через шкіру або із забрудненими ними їжею і питтям; з потоком крові і по лімфатичній системі паразити заносяться в легені, звідки по воздухоносним дорогам потрапляють в глотку, заковтуються із слиною і мокротою і проникають в кишечник. Угріци паразитують в дванадцятипалій кишці, рідше — по всьому тонкому кишечнику, в сліпій і ободовій кишках, інколи проникають в сторож шлунку, жовчні ходи, протоки підшлункової залози. Незабаром після зараження у хворого виникають лихоманка, алергічні прояви (кропив'янка). Через декілька днів температура знижується, виникають болі в животі, нудота, інколи блювота і пронос. С. розпізнається при виявленні в калі і жовчі хворого личинок гельмінта. Лікування: тіабендазол або генцианвіолет. Профілактика: дотримання правил особистої гігієни, санітарний благоустрій населених місць. Овочі і фрукти, що споживаються в сирому вигляді, після ретельного миття обварюють окропом.

  Літ. див.(дивися) при ст. Гельмінтози .

  Н. Н. Теслярів.