Стреза конференція 1935
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Стреза конференція 1935

Стреза конференція 1935 з питання про порушення Німеччиною Версальського мирного договору, відбулася 11—14 квітня в р. Стреза (Stresa, Італія). У її роботі взяли участь представники Великобританії (прем'єр-міністр Р. Макдональд і міністр закордонних справ Дж. Саймон), Франції (прем'єр-міністр П. Е. Фланден, міністр закордонних справ П. Лаваль, генеральний секретар міністерства закордонних справ А. Леже) і Італії (Б. Муссоліні, заступник міністра закордонних справ Ф. Сувіч і начальник канцелярії міністерства П. Алоїзі). Конференція розглянула французький меморандум, представлений у зв'язку з порушенням Німеччиною військових статей Версальського договору (у березні 1935 гітлерівський уряд оголосив про відмову від зобов'язання не створювати військову авіацію, потім приступив до створення армії на основі загальної військової повинності). Учасники конференції засудили дії гітлерівського уряду і прийняли декларацію проти однобічного розірвання міжнародних договорів, що підтвердила вірність 3 держав Локарнським договорам 1925, що гарантував недоторканість бельгійсько-німецьких і німецьких для франко кордонів. Одночасно Саймон заявив, що Великобританія заперечуватиме проти застосування санкцій до Німеччини, що підривало значення декларації. На С. до. було поставлено питання про висновок , що передбачався «Східного пакту» і франко-советськоло договори про взаємодопомогу. Учасники конференції запитали Гітлера, чи не перешкодять ці договори участі Німеччини в багатобічному пакті про ненапад, і заявили про свою задоволеність отриманою відповіддю, не дивлячись на його ухильний характер. В дні роботи конференції Макдональд і Саймон «неофіційно» дали зрозуміти Муссоліні, що Великобританія не перешкоджатиме здійсненню його агресивних планів відносно Ефіопії. Всупереч затвердженням буржуазного друку про створення на С. до. «фронту світу» («фронт Стрези»), ця конференція на ділі з'явилася етапом в політиці «заспокоєння» агресорів.

  Л. І. Іойриш.