Стоматит
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Стоматит

Стоматит (від греч.(грецький) stoma, родовий відмінок stomatos — рот), запалення слизистої оболонки порожнини рота і її дистрофічні зміни. У людини С. можуть бути викликані пошкодженням (механічним, термічним, хімічним, фізичним), авітамінозами, цукровим діабетом, захворюваннями серцево-судинною, нервовою, кровотворною систем, органів травлення, гострою (наприклад, кір, скарлатина, дифтерія) і хронічною (наприклад, туберкульоз) інфекцією, інтоксикацією, паразитичними грибками (наприклад, молочниця). чинники, що викликають травматичний С., — відкладення зубного каменя, зруйновані, каріозні зуби, неправильно виготовлені протези, пломби, чужорідні предмети, опіки гарячою їжею, дія лугів, кислот і т.п. При короткочасній дії ушкоджувального чинника розвивається катаральний процес: слизиста оболонка гиперемірована, набрякла, кровоточить; при тривалій дії утворюються виразки довкола яких розвиваються запальні явища.

  С., викликані загальними захворюваннями організму, характеризуються появою на слизистій оболонці порожнини рота афт, можуть протікати гостро і хронічно. Гострий афтозний С. частіше виникає у дітей, страждаючих шлунково-кишковими захворюваннями, діатезом, вірусними захворюваннями. Температура тіла підвищена. На слизистій оболонці ясен, губ, піднебіння з'являються афти, оточені яскраво-червоним обідком; слиновиділення рясне. Підщелепні лімфатичні вузли збільшені і болезненни. Захворювання триває 7—10 днів. Хронічний рецидивуючий афтозний С. характеризується періодичним виникненням на слизистій оболонці щік, бічній поверхні мови, нижній губі одіночних афт, дно яких покрите сіро-жовтим нальотом. Лімфатичні вузли, як правило, не збільшені. Захворювання триває 5—10 днів, після чого афти епітелізіруются або перетворюються на виразки. Виразковий С. часто виникає при гострих ентероколітах, виразковій хворобі шлунку, після ангіни, грипу, при інтоксикації ртуттю, вісмутом. Виразки можуть розташовуватися на всій слизистій оболонці; з'являються неприємний запах з рота, рясне слиновиділення. При хворобах крові (лейкоз) на слизистій оболонці порожнини рота і мигдалинах з'являються афти, що перетворюються потім на виразки. Та ж картина спостерігається і при променевій хворобі.

  Профілактика і лікування С.: періодична санація порожнини рота, усунення причини розвитку С.; полоскання содовим розчином або борною кислотою (залежно від ph ротового середовища), фізіотерапія, масло обліпихи і ін.

  Літ.: Рибаків А. І., Стоматити, М., 1964.

  А. І. Рибаків.

  У тварин С. виникає в результаті механічних, термічних і хімічних дій (первинний С.) або супроводить деяким інфекційним хворобам — ящурові, стахиботріотоксикозу і ін. (вторинний С.). Виявляється відмовою від корму, слинотечею, поразкою слизистої оболонки і неприємним запахом з рота.

  Лікування: зрошування слизистої оболонки рота дезинфікуючими і терпкими засобами. При вторинному С. — специфічне лікування.