Стоматит тварин везикула, гостра вірусна хвороба тварин, що виявляється лихоманкою і утворенням везикул (бульбашок), головним чином в ротовій порожнині. Хворіють велика рогата худоба, однокопитні і свині. Реєструється в деяких країнах Європи і Азії. Хвороба зазвичай спостерігається в пасовищний (особливо вологий) період, збігаючись з літом комах. Джерело вірусу — хвора тварина. Чинники передачі — заражені корми і вода, доїльниє установки, персонал, що залицяється. Механічними переносниками вірусу можуть бути гедзі, комарі і москіти. Хвороба протікає 1—3 тижні і частіше закінчується одужанням. У хворих тварин температура тіла 41—42 °С, слинотеча, відсутність апетиту. Везикули, окрім ротової порожнини, можуть виникнути на шкірі ін. частин тіла. Діагноз ставлять на підставі епізоотологичеських і клінічних даних, лабораторних досліджень. З лікувальною метою застосовують місцево протизапальні і протимікробні засоби. Профілактика і заходи боротьби: дотримання ветеринарно-санітарних заходів, ізоляція хворих, дезинфекція приміщень, боротьба з комахами.
Літ.: Красномовців Е. А., Стоматит везикули, в кн.: Лабораторна діагностика вірусних хвороб тварин, М., 1972, с. 70—80.
