Столпер Олександр Борисович [р. 30.7(12.8) .1907, Двінськ, нині Даугавпілс], радянський режисер і кінодраматург, народний артист РРФСР (1969). У 1923—27 займався в кіномайстерні Л. Ст Кулешова, був актором і режисером. З 1927 працював в сценарній майстровій кіностудії «Межрабпомфільм», спільно з Н. В. Екком і Р. В. Янушкевіч написав сценарій фільму «Путівка в життя» (1931). Перші режисерські роботи: «Проста історія» (1930), «Чотири візити Самуеля Вульфа» (1934). У 1938 закінчив режисерський факультет ВГИК(Всесоюзний державний інститут кінематографії) а (майстерня С. М. Ейзенштейга). Поставив фільми по творах сов.(радянський) письменників: К. М. Симонова — «Парубок з нашого міста» (1942), «Чекай мене» (1943) — обидва спільно з Би. Р. Івановим, «Дні і ночі» (1945), «Живі і мертві» (1964, головна премія 14-го Міжнародного кінофестивалю в Карлові-варі, 1964), «Відплата» (1969, по роману «Солдатами не народжуються»); Б. Н. Польового — «Повість про справжню людину» (1948); В. Н. Ажаєва — «Далеко від Москви» (1950); Ю. М. Нагибіна — «Важке щастя» (1958). Автор сценаріїв ряду своїх фільмів. З 1965 викладає у ВГИК(Всесоюзний державний інститут кінематографії) е. Державна премія СРСР (1949, 1951), Державна премія РРФСР ним. братьев Васильевих (1966). Нагороджений 3 орденами, а також медалями,
