Стодола (Stodola) Іван (р. 10.3.1888, Ліптовськи-мікулаш, нині ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка)), словацький письменник, драматург. По професії лікарка. Закінчив медичний факультет Будапештського університету. Літературну діяльність почав в 1925. П'єси С. кінця 20-х — початки 30-х рр. («Наш пан міністр», 1927; «Дружина пастуха», 1928; «Чай у пана сенатора», 1929, русявий.(російський) пер.(переведення) 1958; «Йожко Пучик і його кар'єра», 1931; «Банкірський будинок Кевіч і К°», 1936. і ін.) сприяли формуванню словацького професійного театру. Розвиваючи сатиричні традиції національної літератури 19 ст, С. в комедіях висміює пристосовництво, жадаю збагачення, вузькість міщанських ідеалів, в окремих випадках піднімаючись до критики суспільних засад. Реалістичну драматургію С. відрізняють народність, яскраву комедійну майстерність. У 30-і рр. С. звертається до національно-патріотичної теми (історична трагедія «Король Сватоплук», 1931; драма «Маріна Гавранова», 1942), у комедіях 40-х рр. («Коли ювіляр плаче», 1940, і ін.) викриває маріонетковий режим в окупованій Словаччині. У післявоєнні роки написані драми «Поет і смерть» (1946) і «Ян Панкрац» (1958).
Соч.: Divadelne hry, sv., 1— 3, Brat., 1956—58 (у т. 1 вступ. ст. Pišut М., Ivan Stodola а jeho drarnaticke delo); Bolo, ako bolo. Mozaika spomienok, Brat., 1965.
Літ.: Зайцева А. А., Іван Стодола, в кн.: Історія словацької літератури, М., 1970.
