Старожільци
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Старожільци

Старожільци, категорія селян феодальної Русі 14—17 вв.(століття) Термін «З.» у цьому значенні зустрічається в джерелах 14—17 вв.(століття); з'явився в 14 ст через необхідність відмежувати старовинних феодально-залежних селян від маси , що збільшилася, «новопріходцев» . С. були відвічними тягловими селянами, що жили на певних земельних ділянках. У 15 ст С. користувалися правом вільного переходу (до Судебника 1497), але знаходилися в найміцнішій залежності від феодалів. Згодом же оформлення їх стану в кріпосне йшло найшвидше. У джерелах 14—15 вв.(століття) С. протиставлялися «людям прийшлим з інших княжень» і «людям окупленим». С. називалися і старовинні, шановані і активні члени общини. С. були основною частиною феодально-залежного селянського населення Північно-східної Русі. У джерелах 15—17 вв.(століття) С. називалися також авторитетні свідки (не лише селяни), які притягувалися до опиту при вирішенні спірних справ.

  Ст Д. Назаров.