Старков Василь Васильович [13(25). 11.1869, село Кам'яна Сарма, нині Ершовський район Саратовської області, — 26.4.1925, Берлін], учасник революційного руху в Росії. Народився в сім'ї службовця. З 1889 вчився в Петербурзькому технологічному інституті (закінчив в 1894); у 1890 увійшов до марксистського кружка студентів-технологів. У 1893 познайомився с В. І. Леніном; брав участь в створенні Петербурзького «Союзу боротьби за звільнення робочого класу», член Центральної групи «Союзу». У 1895 арештований, в 1897 засланий в повіт Мінусинський. З 1900 працював в Красноярську, Омську, Киржаче, Брянську, З 1904 в Баку завідував електростанцією. У роки реакції 1907—10 від партійної діяльності відійшов, але підтримував зв'язки з більшовиками. З 1907 директор електростанції в Москві. У 1920 працював в Наркомвнешторге, з 1921 заступник торгпреда СРСР в Германії.
Літ.: Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво (див. Довідковий том, ч.2 с. 475); Кутирев П. Т., Алексєєв А., Чулков А., Ст Старков, Саратов, 1972; Куцентов Д. Р., Діячі Петербурзького «Союзу боротьби за звільнення робочого класу», М., 1962.
