Сретенський статут, перша сербська конституція. Прийнятий ськупщиной 2 лютого 1835 (за церковним календарем — Сретеніє, звідси назва статуту). Розроблений секретарем князя Мілоша Обреновіча Д. Давідовічем по зразках західно-європейських буржуазних конституцій (головним чином французькою). Складався з 14 глав і 142 статей; вводив Державну раду, що обмежувала владу князя Народну ськупщину (100 депутатів), гарантував рівність громадян перед законом, недоторканість особи і майна. 17 березня 1835 скасований князем Мілошем Обреновічем.
Публ. у кн.: Продановіh J., Уставні развітак і уставне борбе в Србіjі, «Србськи народ в XIX століттю», кн. 4—6, Београд, [1936], с. 44—60.
