Сполучення контурів
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Сполучення контурів

Сполучення контурів, забезпечення погодженої зміни резонансних частот коливальних контурів якого-небудь пристрою (наприклад, радіоприймача супергетеродина ) , перебудовуваних за допомогою однієї ручки налаштування. При налаштуванні приймача супергетеродина на визначений сигнал резонансна частота контурів вхідного ланцюга і підсилювача радіочастоти f про встановлюється рівній частоті радіосигналу f, що приймається, з , а резонансна частота контура гетеродина f r — такий, щоб проміжна частота (рівна зазвичай різниці частот f з і f r ) збігалася з резонансною частотою контурів підсилювача проміжної частоти. Для С. до. переважно використовують метод, при якому у всіх перебудовуваних контурах застосовують однакові конденсатори змінної ємкості, але в контур гетеродина, частота якого повинна відрізнятися від f про , додатково включають постійні конденсатори, звані конденсаторами сполучення (див. мал.(малюнок)). Отримувані в цьому випадку залежності частот f про і f r від кута повороту ручки налаштування декілька відрізняються від потрібних тобто С. до. є лише наближеним (проте з достатньою мірою точності). У сучасних (середина 70-х рр.) приймачах при С. до. як конденсатори змінної ємкості використовують конденсатори з механічною зміною ємкості або варактори ( варікапи ) .

 

  Літ.: Радіоприймальні пристрої, під ред. Ст І. Сифорова, М., 1974; Чистяков Н. І., Сидоров Ст М., Радіоприймальні пристрої, М., 1974.

  В. М. Сидоров

Принципова схема одного з контурів, що містяться у вхідному ланцюзі і в підсилювачі радіочастоти, і контура гетеродина: L і L r — котушки індуктивності контурів; З — конденсатори змінної ємкості; C 1 , З 2 , З 3 — конденсатори сполучення; f про і f r — резонансні частоти контурів; пунктир означає, що ємкості конденсаторів змінюються за допомогою однієї ручки налаштування.